Якщо ти любиш рідний край,
йому душа пісень співає,
і ритми серця відчуває
діброва сива й зелен-гай.

Якщо ти любиш рідний край,
то уві сні до тебе линуть
п’янкий бузок і та калина,
що біля хати, пригадай.

Якщо ти любиш рідний край,
клин журавлиний крає серце,
і по-сирітському озерце
благає: «Нас не забувай!»

Якщо ти любиш рідний край,
стають нестерпними розлуки,
бо кличе липа й спраглі луки…
Ти їх у спогад заховай.

Якщо ти любиш рідний край,
це почуття в клітині кожній,
і ти прийдеш як подорожній,
що знає, де на світі Рай.

                            Леся Вознюк