Поради психолога

ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Рекомендації психологічної служби учням

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.

4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.

7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.

8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.

9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.

10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.

12. Між уроками роби перерви.

13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.

15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.

16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.

17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.

18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.

19. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.

20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосередити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.

21. Складай план усної відповіді.

22. Перевіряй себе.

Пам'ятай

Ми найкраще запам'ятовуємо:

• те, чим постійно користуємося;

• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);

• те, що нам потрібно;

• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;

• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).

Метод ключових слів

Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці.

Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми одразу згадуємо весь абзац.

•        Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова. Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання.

До кожного ключового слова постав запитання, що дасть змогу зрозуміти, як воно пов'язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і спробуй зрозуміти цей взаємозв'язок.

•        З'єднай два сусідніх ключових слова за допомогою запитань.

Після поєднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утвориться ланцюжок. Запиши цей ланцюжок  і спробуй його вивчити . Перекажи текст спираючись на цей ланцюжок.

Метод 5-П

1-П  - Переглянь текст швидко.

2-П  - Придумай до нього запитання.

3-П  - Познач олівцем найважливіші місця.

4- П  - Перекажи текст.

5- П  - Переглянь текст повторно.

П'ЯТЬ ПРИНЦИПІВ, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ УНИКНУТИ

 КОНФЛІКТУ У  СПІЛКУВАННІ

        1. Не виражайте сумніву щодо розумових здібностей вашого

cпіврозмовника.

       2. Підтримуйте в дитині віру в себе.

3. Розмовляючи з учнем, не починайте з питань, яких у вас із ним

   наявні протиріччя.

4. Прагнучи переконати людину, потрібно спочатку дати їй висловитися.

5. Критикуйте позитивно:

- вона повинна бути засобом, а не метою;

- її висловлює людина, яка користується довірою і повагою;

- критикується справа, діяльність, а не дитина;

- вона застосовується в особливих випадках, а не є повсякденною і звичною;

- критикуйте наодинці і дружнім тоном.

Якщо вам уже довелося побувати у конфліктній ситуації і ви стали учасником

    конфлікту, вам варто дотримуватись деяких правил.

ПРАВИЛА РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

1.      Не починайте свою промову з вислову: «Я давно вже хотів сказати.......

2. Уникайте слів завжди і ніколи.

3. Якщо цього учня ви ніколи не хвалили, не очікуйте, що на вашу критику

      вона відреагує позитивно.

4. Критикуйте лише те, що можна змінити.

5. Не порівнюйте поведінку цієї дитини з поведінкою інших. Це принижує.

6. Не знищуйте індивідуальність.

7. Не приписуйте співрозмовнику того, чого він не казав. Краще не

    перебільшувати — можуть звинуватити у брехні.

8. Не зосереджуйтесь на особистості суперника, активізуйте увагу на проблемі й варіантах її вирішення.

9. Не кажіть тільки про свої проблеми, дайте змогу висловитися партнеру й

   уважно вислухайте його.

10. Не робіть висновки за партнера.

11. Перше зауваження людині доцільно робити наодинці.

12. Давайте людям психологічну паузу, що може зняти емоційне

    навантаження.

13. Прагніть щиро зрозуміти співрозмовника.

14. Свою помилку визнайте швидко і рішуче, випереджаючи можливу

      критику.

15.Визначте динаміку взаємин і усвідомте мету й мотиви поведінки

   співрозмовника.

16. Зміцнюйте позитивну атмосферу у спілкуванні.

17. Перетворюйте свої проблеми на нові можливості й перспективи.

18. Відчувайте, коли потрібно відступити.

19. Безвихідних ситуацій не буває.

20. Дійте! Не уникайте конфліктів, а намагайтеся їх вирішувати й запобігати

     негативним наслідкам.   

Успіхів!

Поради психологічної служби, як уникнути насильства в

сім'ї

1. Проаналізуйте ситуації, в яких виникає загроза суспільства. Наприклад,

чоловік після отримання зарплати приходить додому п'яний, ви починаєте

сварити його, і отримуєте у відповідь синці. Постарайтеся уникати

вибухонебезпечних ситуацій.

2. Будьте дуже обережні й помірковані із людиною у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Така людина знаходиться у стані зміненої

свідомості, у неї підвищена самооцінка ("п'яному море по коліно"), вона

схильна виявляти агресію у словах чи діях. На грунті сварок та зловживання

спиртним часто виникають алкогольні психози - п'яниця може зробити те, про що в тверезому стані дуже шкодуватиме.

3. Якщо ситуація йде до сварки, спробуйте перевести розмову на іншу тему, або в площину жарту. Один анекдот є прикладом, як переводити ситуацію в конструктивне русло: розлючений чоловік вдирається додому й кричить дружині: "Негідниця, я все знаю!". На що дружина спокійно відповідає: "Не поспішай, дорогий, не поспішай. Яка, наприклад, глибина річки Ніл?".

4. Краще обговорюйте проблеми після того, як людина протверезішає.

Можливо, доречно буде дати  вранці безрецептурне заспокійливе, яке виводить алкогольні токсини - всі ці засоби допомагають якщо не зняти похмільний синдром, то принаймні, полегшити його. Тоді спокійно, врівноважено можна обговорити з ним те, що вас турбує.

5. Якщо ваш чоловік, батько чи будь-який родич б'є вас (це може бути й

агресивна дружина), не замикайтеся в собі. Не ховайте синців. Звісно,

нерозумно давати привід для пліток. Краще довіртеся найкращому другу чи

подрузі, розсудливому колезі по роботі, психологу, психіатру, соціальному працівнику. Можливо,навіть доречно викликати дільничного поліцейського, якому ви довіряєте. Можна навіть не писати заяву - нехай охоронець правопорядку втихомирить чоловіка, а якщо написали заяву - пізніше можна буде її забрати.

6. Якщо ваш батько чи вітчим переслідує вас - не бійтеся його погроз чи

маніпулятивних слів, що він вас більше не любитиме. Скажіть у відповідь, що поскаржитеся мамі, впливовій людині чи навіть заявите в поліцію, якщо він від вас не відчепиться. Педофілія потребує тривалого лікування, але в

багатьох випадках вона піддається терапії. Водночас не давайте сексуальному агресору приводів для збудження - не одягайтесь надто сексуально, з викликом. Не ведіть при ньому по телефону відвертих розмов із хлопцями, не дивіться мелодрам із відвертими сексуальними сценами.

7. Буває, що й жінки виявляють агресію до чоловіків. Знайте їх маленькі

слабкості - жінки люблять компліменти, допомогу по господарству, гроші на

шопінг і квіти. Не створюйте конфліктних ситуацій - не приходьте додому

п'яним на чотирьох ногах, не розкидайте брудну нижню білизну та шкарпеток по квартирі, не заважайте їм дивитися серіали, перемикаючи телевізор на футбол - а якщо вже зробили це, то апелюйте до розуму та любові дружини. Йдіть на взаємопоступки. Пам'ятайте, що жінки більш емоційні, аніж чоловіки. І ніколи не опускайтеся до того, щоб ударити жінку. 8. Якщо ви і є агресор - пам'ятайте, що любов і логіка сильніші за фізичну

силу. Побої лише озлоблюють дружину та дітей. Виявити злість найлегше, але ви стримайтеся і дійте лише після того, як спокійно обдумаєте все. Для розрядки можете побити грушу чи подивитися бокс по телевізору.

9. Пам'ятайте, що сім'я - це чи не найважливіше в житті, тиха гавань під час життєвих штормів. Людина завжди потребує сімейної підтримки. Тому робіть все, щоб зберегти родину, спокій та затишок у ній. Докладайте всіх зусиль - старайтеся вирішувати проблеми, звертайтеся до сімейного

психотерапевта, до соціальних працівників, психіатрів і в разі потреби до

нарколога чи поліцейського.

Нехай ваше сімейне вогнище буде затишним і зігріває у часи випробувань!

ПАМ'ЯТКА

«ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ПОМІТИЛИ ПЕРШІ ОЗНАКИ ВИГОРЯННЯ?»

  Насамперед, визнати, що вони є.

  Ті, хто допомагає іншим людям, як правило, прагнуть заперечувати власні психологічні труднощі. Важко зізнатися самому собі: "я страждаю професійним вигорянням". Тим більше що у важких життєвих ситуаціях включаються внутрішні неусвідомлювані механізми захисту. Серед них - раціоналізація, витіснення травматичних подій, почуттів і тіла.

  Люди часто оцінюють ці прояви неправильно - як ознака власної "сили".     Деякі захищаються від своїх власних важких станів і проблем за допомогою відходу в активність, вони намагаються не думати про них (пам'ятаєте Скарлет з її "Я подумаю про це завтра"?) і повністю віддають себе роботі, допомоги іншим людям. Допомога іншим дійсно на деякий час може принести полегшення. Однак лише на деякий час. Адже надактивність шкідлива, якщо вона відволікає увагу від допомоги, в яку ви потребуєте самі.

    Пам'ятайте: блокування своїх почуттів і активність, виражена понад міру, може уповільнити процес вашого відновлення.

По-перше, ваш стан може полегшити фізична та емоційна підтримка від інших людей. Не відмовляйтеся від неї. Обговоріть свою ситуацію з тими, хто, маючи такий досвід, почуває себе добре.

По-друге, у неробочий час вам потрібно усамітнення. Для того щоб впоратися зі своїми почуттями, вам необхідно знайти можливість побути одному, без сім'ї і близьких друзів.

ЩО ПОТРІБНО І ЧОГО НЕ ПОТРІБНО РОБИТИ ПРИ ВИГОРАННІ

•        НЕ приховуйте своїх почуттів. Проявляйте ваші емоції і дозволяйте вашим друзям обговорювати їх разом з вами.

•        НЕ уникайте розмови про те, що трапилося. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими.

•        НЕ дозволяйте вашому почуттю сорому зупиняти вас, коли інші надають вам шанс говорити або пропонують допомогу.

•        Якщо не вжити заходів, вони будуть відвідувати вас протягом тривалого часу.

•        Виділяйте достатній час для сну, відпочинку, роздумів.

•        Проявляйте ваші бажання прямо, ясно і чесно, говоріть про них сім'ї, друзям і на роботі.

•        Постарайтеся зберігати нормальну розпорядок вашому житті, наскільки це можливо.

ЯКЩО ВИ РОЗУМІЄТЕ, ЩО ВИГОРЯННЯ ВЖЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ

І ДОСЯГЛА ГЛИБОКИХ СТАДІЙ

Пам'ятайте: необхідна спеціальна робота по регулюванню травматичного досвіду і відродженню почуттів. І не намагайтеся провести цю роботу самі з собою - таку складну (і болючу) роботу можна виконати тільки разом з професійним психологом-консультантом.

   Мужність полягає в тому, щоб визнати: мені потрібна професійна допомога. Чому? Та тому, що основа "психологічного лікування" - допомогти людині "ожити" і "заново зібрати себе".

   Спочатку йде важка робота, мета якої - "зняти панцир бездушності" і дозволити своїм почуттям вийти назовні. Це не веде до втрати самоконтролю, але придушення цих почуттів може вести до неврозів і фізичних проблем. При цьому важлива спеціальна робота з руйнівними "отруйними" почуттями (зокрема, агресивними). Результатом цієї підготовчої роботи стає "Очищення" внутрішнього простору, що вивільняє місце для приходу нового, відродження почуттів.

  Наступний етап професійної роботи - перегляд своїх життєвих міфів, цілей і цінностей, своїх уявлень і ставлення до себе самого, іншим людям і до своєї роботи. Тут важливо прийняти і зміцнити своє "Я", усвідомити цінність свого життя; прийняти відповідальність за своє життя і здоров'я і зайняти професійну позицію в роботі.

  І тільки після цього крок за кроком змінюються стосунки з оточуючими людьми і способи взаємодії з ними. Відбувається освоєння по-новому своїй професійній ролі та інших своїх життєвих ролей і моделей поведінки. Людина знаходить впевненість у своїх силах. А значить - він вийшов з-під дії синдрому емоційного вигоряння і готовий успішно жити і працювати.