ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ У ВИХОВАННІ ТА ОСВІТІ ШКОЛЯРІВ

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ У ВИХОВАННІ ТА ОСВІТІ ШКОЛЯРІВ

ПЛАН

1. Вступ……………………………………………………………3

2. Поняття про ціннісні орієнтації особистості…………………4-6

3. Цінності виховання: як зробити їх робочими цілями

учителя та школи?.......................................................................7-8

4. Діагностика ціннісних орієнтацій у старшокласників.

Програма психолого - педагогічного дослідження………….9-23

5. Висновок………………………………………………………...24

6. Список використаної літератури………………………………25

ВСТУП

Сучасний світ такий яскравий, багатогранний та різнобарвний, що осягнути його повною мірою стає все складніше. Тому великою проблемою нині є те, що виховання як процес засвоєння норм суспільного життя не може задовольнити нас, оскільки багато норм спотворено і ми, навпаки, мусимо прагнути, щоб дитина їх не засвоювала. З іншого боку, наші діти є носіями певних нових цінностей. Робота з особистістю учня є вкрай важливою, адже цінностями здебільшого вважають значущість для людини певних матеріальних, духовних або природних об`єктів. Саме ця інтегральна властивість визначає стан готовності особистості до того, щоб свідомо визначити й оцінити своє місце в часі та просторі природного і соціального середовища, обрати стиль поведінки і напрям діяльності. Зазвичай цінністю називають поняття, що фіксує позитивне або негативне значення будь – якого об`єкта чи явища.

Саме особистими цінностями керуються наші учні у формуванні установок, зокрема, навчальних, в обранні стилю поведінки, напряму діяльності та соціальних репрезентацій.

Система життєвих цінностей, ідеалів, пріоритетів не сформовано і в більшості сучасних випускників. Це підтверджує сумне міркування Фромма про те, що середньостатистична людина не має ані найменшого уявлення про те, ким вона є і чого хоче. Такі люди не здатні існувати автономно і прагнути самовдосконалення. Якщо освіта не приділятиме цьому гідної уваги, то наші випускники й надалі ставитимуть у житті мету і завдання, що, можливо, не відповідатимуть їхнім справжнім (але не усвідомленим) цінностям. Оскільки ж справжнє щастя людини – це, зокрема, досягнення мети, то ми і надалі продукуватимемо нещасних людей, а відтак – людей із психологічними проблемами. А суспільство знову матиме соціально незрілих, дезорієнтованих громадян – пряму загрозу державі.

Як і роботу з іншими параметрами особистості, працю над ціннісними орієнтаціями дитини бажано починати з діагностування наявного стану. Об’єктивні дані допоможуть коригувати зміст освіти в напрямі, сприятливому для розвитку позитивних цінностей учнів. Враховуючи незаперечний факт: якщо серед цінностей дитини немає пізнавальних, робота вчителя – марна, дослідження ціннісних орієнтацій необхідні навіть учителям, які вважають своїм пріоритетним завданням тільки «озброєння» учнів завданнями.

Найсприятливішим часом формування переконань є юність. Саме тоді особистість найбільше відкрита впливам, а погляди і враження, отримані в юності, глибокі й непорушні. У цьому віці формуються когнітивні властивості , які дають змогу враховувати ймовірні можливості, переходити від загального до конкретного, встановлювати причиново – наслідкові зв’язки, брати до уваги гіпотетичні варіанти, думати на тільки про минуле і сучасне, а й про майбутнє. Тобто формуються вміння, які допомагають створити й переглянути систему цінностей, поставивши її на ґрунт не заборон а свідомих переконань.

ПОНЯТТЯ ПРО ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ.

Ціннісні орієнтації особистості – це утворення в структурі свідомості й самосвідомості людини, які зумовлюють низку її сутнісних особистісних характеристик, своєрідні показники міри соціалізації, категорія моралі в найвищому розумінні. Цінності формуються в результаті усвідомлення соціальним суб’єктом своїх потреб у співвідношенні їх із предметами навколишнього світу. Зв'язок між цінностями та поведінкою здійснюється за допомогою ціннісних орієнтацій, які людина обирає на основі норм. Ціннісна орієнтація - узагальнена система ціннісних уявлень, яка функціонує в настановах особи як цілісна одиниця і регулює її поведінку. Кінцевий результат ціннісного навчання не знання, а формування аксіологічного світогляду, здатності оперувати ціннісними категоріями.
Ми визначаємо ціннісні орієнтації, як спрямованість індивіда на моральні, соціальні, політичні, життєві, родинні та інші цінності.
Громадські та суспільні цінності – ґрунтуються на усвідомленні кожним індивідом своєї належності до суспільства, власного місця в громадському й політичному житті країни, на чесному виконанні професійних, громадських та сімейних обов’язків, дотримання норм суспільного життя, дотримання законів України, готовність до захисту батьківщини.
Національні цінності - визначаються специфікою національної культури, життєвого устрою й духовною спільністю кожного народу й відображають світогляд кожної людини, ставлення до життя, науки, виховання.
Родинні цінності – результат життєвого відбору і моральних законів існування сім`ї, її світогляду і ставлення до навколишнього світу. Сюди також входить досвід попередніх поколінь, взаємопідтримка, взаємодопомога, що забезпечує життєздатність інституту сім`ї в житті нації, громади та зберігає її загальнолюдську цінність.
Основою цінностей віри може бути як духовне вчення релігійної конфесії, так і філософська концепція, якої дотримується та чи інша родина або окрема особистість.
Особистісні цінності – характеризують людину, визначають її особистісні риси, світоглядні позиції, усвідомлення себе і свого місця в житті. Прагнення до гармонії з навколишнім світом.
Найчастіше сім`ю розглядають як історично – конкретну систему взаємин між чоловіком та жінкою, між батьками та дітьми, малу групу; члени якої пов’язані між собою родинними стосунками, спільність побуту та взаємною моральною відповідальністю.
За даними російських соціологів, головні цінності учнівської молоді – цікава робота, сім`я та велика заробітна плата. Аналіз багатьох досліджень ціннісних орієнтацій молоді свідчить про те, що перше місце займає сім`я, влаштування побуту, а потім – бізнес, спілкування з друзями, матеріальні умови життя тощо.
Під впливом ціннісних орієнтацій сім`ї на особистісному рівні дитини відбувається відбір духовних цінностей, які залишаться, зітруться або трансформуються під впливом вимог суспільства. Якщо суспільні духовні цінності та ідеали суперечать особистісним, відбувається відторгнення частини або руйнація всієї ціннісної системи дитини, що у свою чергу може спричинити внутрішню кризу, яка виявляється передусім у дезорієнтації та спустошеності.
Вивчення сучасної сім`ї показало, що виховання ціннісних орієнтацій у дитини залежить від ставлення батьків до цінностей.
Залежно від родинних цінностей можна виділити такі типи сімей.
Егоїстичний тип – у сім`ї формуються цінності особистого рівня, які скоріше працюють на зовнішній імідж її членів і не завжди відповідають їхнім внутрішнім переконанням. Доброзичливість, співчуття, національна гордість, патріотизм мають місце в житті таких родин тільки тоді, коли з цього є якась вигода. Родинні інтереси відстоюються за будь – яку ціну, часто за рахунок інших людей. Високі матерії вимірюються матеріальними статками. В таких родинах спостерігається негативне ціннісне сприйняття дітьми духовних, моральних ідеалів.
Атрибутивно – споживацький тип – такі сім`ї обирають ціннісні орієнтири, які, на думку батьків, найпопулярніші на даний момент. У таких родинах спочатку всіляко доводять відданість обраним ідеалам, але потім дуже легко можуть зректися їх під впливом чужих думок. Вони хочуть бути, як усі, тому це зводить пошук ціннісних ідеалів родини на нівець. Глибини ціннісних орієнтацій родини підмінюються зовнішніми атрибутами (музика, вистави тощо). Така залежність від чужих поглядів, смаків визначає легковажне ставлення дітей до цінностей взагалі та виховує пристосовництво в житті та байдужість до істини.
Замкнутий тип – у такій сім`ї культивуються особисті й родинні цінності та відкидаються громадські, національні. Контакти дитини із зовнішнім світом родина сприймає негативно і всіляко їх обмежує. До мінімуму зводиться спілкування дитини з ровесниками та знайомими,. Цим обмежується культурний поступ дитини. Такі діти знаходяться у постійних конфліктах із батьками, втрачають душевний контакт з ними, що може спричинити руйнацію цілісної ціннісної системи сім`ї.
Експериментальний тип – простежується пошук істини, прагнення до само творення, боротьби думок, але бракує глибини розуміння цінностей. Такі родини схильні захоплюватися сьогодні національними цінностями, завтра – релігійними, післязавтра – космічними, сприймаючи щоразу свої попередні погляди як помилку, а теперішні погляди вважаючи єдино правильними. За такої ситуації у дітей часто можуть спостерігатися кризові стани, дезорієнтація.
Домінантний тип – сім`ї характеризуються серйозним підходом та увагою батьків до виховання ціннісних орієнтацій у дітей. Батьки докладають зусиль, щоб виховати творчу, розвинену та самостійну особистість. Їхні погляди знаходять живий відгук та інтерес у дітей. Проте формування ціннісної системи в дітей обмежуються національними, громадськими ідеалами, на основі чого будується система особистих та сімейних цінностей, ідеалів, традицій тощо. І хоча в цілому ця система має позитивний характер, але вона звужує поняття ціннісних орієнтацій тільки до громадського, національного чи релігійного розуміння.
Гармонійний тип - поєднує в родинній системі виховання загальнолюдський та національний досвід. Батьки й діти у таких сім`ях творчо підходять до формування цінностей родини. Творча співпраця пронизує всі сфери родинного життя і стимулює само створення та духовне вдосконалення кожного члена родини, а також створює умови для розвитку всебічно розвиненою особистості. Цей тип сім`ї створює ідеальні умови для виховання ціннісних орієнтацій у дітей.

ЦІННОСТІ ВИХОВАННЯ:

Як зробити їх робочими цілями учителя та школи?
Багато років тому Ян Амос Коменський мріяв за допомогою загальної освіти удосконалити світ. За ці століття педагогічні знання і освітня практика пройшли деяку еволюцію. Але складається враження, що ріст чисельності людей які отримали освіту варіюється негативними процесами у взаємовідносинах між окремими людьми, країнами, етносами та ін. Страшні події останнього часу – це лишнє тому підтвердження.
Які б економічні, політичні та ідеологічні пояснення ми б не знаходили тому що відбувається, задумаємося: і спонтанні, і раніше організовані акти агресії та насилля вчиняють не парламенти та президентство, а конкретні люди. І як правило – люди, які отримали освіту… Ні, в кращому випадку добре виховані громадяни. Чому, як і, головне, для чого їх навчали?
Запитання майже риторичне, але тим паче тісно пов'язане з практикою.
Якщо розглядати виховання як процес і результат трансляції соціокультурного досвіду від покоління до покоління, то виникає три запитання:
- Які цілі загальної освіти, визначаючі його зміст та організацію?
- Який зміст виховання повинні засвоювати діти у школі?
- За якими критеріями потрібно оцінити якість отриманої освіти?
Сьогодні «державна корисність» в цілях і технологічних направленнях в засобах виховання зменшили поле виховної та розвиваючої педагогіки до певного завдання – підготовки до вузу.
Все це супроводжується розмовами про втрату якості вітчизняної освіти. Причому під якістю освіти розуміється рівень виховання випускників взагалі та володіння ними спеціальними знаннями і уміннями в цілому.
Але якість освіти - це не тільки якість результату, але й якість процесу! Так і результати у виховання бувають різні. Одні вимірюються кількісно і кваліметрично в ході поточного, підсумкового контролю. Інші, віддалені, зв’язані в першу чергу з виховною та розвиваючою функціями виховання.
Якщо в цьому процесі змінити деякі складові, наприклад контрольно – оцінюючі, це не менуче тягне за собою зміни у змісті освіти та технології виховання. І тоді ці самі віддалені результати стають або зовсім не досяжним, або приймають незаплановані перевернуті форми. Така суть та логіка процесу виховання.
Цього не можуть не розуміти люди, які керують нашою освітою. Що заставляє їх приймати рішення, фактично позбавляючи школу її основних направлень – виховання, розвиток, соціалізацію та самовизначення своїх учнів?
Дивні метаморфози вітчизняного виховання нам пояснюють необхідність відповідати європейським та світовим стандартам якості освіти. Але ж на чому вони ґрунтуються? До числа сучасних глобальних тенденцій відносяться:
- навчити жити та працювати разом, в команді, в групі; приймати на себе відповідальність та попереджувати конфлікти;
- навчити вчитись, тобто орієнтація виховної діяльності на активне засвоєння особистістю навичок планування, організації, контролю та оцінки особистісної діяльності;
- постійний стимул пізнавальних запитів і потреб особистості при одночасно протікаючій адаптації виховного процесу до вже сформованих психічних структур особистості;
- само актуалізація та самовизначення особистості, яка навчається в процесі виховання як головний показник успішності виховної діяльності;
- підготовка до активного засвоєння ситуації соціальних змін та ін..
Чи є перераховані положення цілями як такими? Відповідь заперечна, так як всі вони (окрім виховання) не володіють важливою характеристикою любої цілі – діагностикою. Встановити ступінь їх досягнення в школі практично не уявляється можливим за трьома причинами.
По – перше, вони пролонговані в часі, направлені в майбутнє і не окреслені шкільним вихованням.
По – друге, їх досягнення залежить від багатьох «сторонніх» факторів: сім`я, ЗМІ, мікросоціум має на соціалізацію підлітка не менш сильний вплив, чим інститутні форми виховання.
По – третє, відсутні реальні, надійні та доступні вчителю методики критеріального контролю і оцінка досягнень цих цілей.
В контексті піднятої проблеми цілі можна ідентифікувати як декларіруємі цінності шкільного виховання , як наше уявлення про призначення школи. 1. Перевід цінностей виховання, як елемент змісту виховання в робочі цілі учителя і в цілі діяльності освітнього закладу у термінах, допускаючи їх критеріальну діагностику, за характеристиками виховного процесу.
2. Розробка системи оцінки якості процесуальних характеристик виховання, орієнтованого на формування ціннісних орієнтацій і поведінки підростаючого покоління.
Проблеми формування в суспільній свідомості нових цінностей та сенсу, визначаючих перспективи самого існування цього суспільства, - це виклик сьогоденній системі освіти, її цінностям і цілям. Нагадування або недооцінка значення цього зв’язку призводить до методологічних помилок у розробці стратегій виховання.
Мало заявити, що «виховна політика виходить за відомче – галузеві бар`єри і набуває загальнонаціональний характер». Необхідно сприяти створенню навкруги школи здорових « дружніх осередків», які мають реальні можливості допомагати школі у виконанні її місії.

ДІАГНОСТИКА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

Програма психолого – педагогічного дослідження.

У роботі зроблено спробу дослідити особливості особистісного розвитку дітей юнацького віку, а також сформованість ціннісних життєвих орієнтацій у старшокласників.

У роботі було використано такі методи дослідження: анкетування, тестування, опитування.

АНКЕТА

«Ціннісні орієнтації молоді»

1. Цінність життя для вас полягає у тому, щоб (виділіть не більш ніж з позиції):

1) знайти кохання;

2) мати хороших і надійних друзів;

3) здобути цікаву професію;

4) стати порядною і чесною людиною;

5) бути корисним для суспільства;

6) виховувати у собі волю і сильний характер;

7) вірити в Бога і виконувати його заповіді;

8) розвиватися духовно, збагачувати свій світогляд;

9) вдосконалювати себе;

10)досягати матеріального достатку;

11) користуватися життєвими перевагами, брати все від життя;

12) зробити кар’єру;

13) створити сім`ю;

14) мати міцне здоров`я;

15) інше (зазначте)________________________________________;

2. Які з перелічених проблем турбують вас найбільше? (Оберіть не більш ніж з варіанти.)

1) матеріальне становище;

2) професійна перспектива;

3) навчання;

4) зниження життєвого рівня;

5) злочинна діяльність мафіозних формувань;

6) труднощі в інтимних стосунках;

7) відсутність взаєморозуміння з батьками;

8) особисте життя;

9) пошук сенсу життя;

10)здоров`я;

11) інше (напишіть)________________________________________;

3. Назвіть одним словом рису, яку ви найбільше цінуєте в людях:

___________________________________________________________;

4. Назвіть одним словом найбільш неприйнятну для вас людську рису:____________________________________________________;

5. Хто для вас є взірцем для наслідування?

1) батько;

2) мати;

3) хтось із рідних (уточніть)_________________________________;

4) ваш безпосередній учитель;

5) історична постать;

6) людина культури, мистецтва;

7) літературний персонаж;

8) кіногерой;

9) кумир із світу музики;

10) телеведучий або телевізійний персонаж;

11) людина, яка досягла успіху в бізнесі;

12) політичний або громадський діяч сучасності;

13) не маю взірця для наслідування;

14) я сам собі взірець;

15) інше (напишіть)________________________________________;

6. Ким сьогодні для вас є батьки?

1) наставниками;

2) опікунами;

3) друзями;

4) авторитетом;

5) просто людьми, які вас люблять.

7. Чи вважаєте ви за необхідне допомагати батькам?

1) так, зокрема і грошима;

2) так, але тільки своєю працею;

3) ні, вони самі успішно розв’язують свої проблеми;

8. Виділіть твердження, яке найбільше відповідає вашому погляду на сім`ю (родину):

1) це місце, де допомагають розв’язувати мої проблеми, де я обговорюю наболілі питання;

2) це дім, де я проживаю і виконую певні обов’язки;

3) це оточення, яке я змушений терпіти.

9. Чи обов’язково для того, щоб жити з коханою (ним):

1) брати шлюб ________________________;

2) мати згоду батьків ___________________;

3) жити окремо від батьків ________________;

4) інше (напишіть)________________________________________;

10. Ким для вас є друзі?

1) колегами з навчання, роботи;

2) людьми, які мають спільне з вами захоплення;

3) людьми, з якими ви проводите вільний час;

4) людьми, які мають певні риси і засади, що відповідають вашим вимогам;

11. Як ви вважаєте, чи друзі повинні зацікавитися проблемами партнера?

1) так, обов’язково;

2) бажано, але не обов’язково;

3) немає значення;

4) ні , не повинні;

12. Вкажіть, яка з сучасних професій є найбільш:

1) Престижною ______________________________________;

2) Прибутковою ______________________________________;

3) Творчою ___________________________________________;

13. Який чинник, на вашу думку, має (матиме) вирішальний вплив на вибір вами майбутньої професії?

1) престиж професії;

2) реальна можливість працевлаштування за обраною професією;

3) порада батьків;

4) вчителі;

5) друзі;

6) можливі заробітки;

7) обрана професія – це родинна традиція;

8) інше (зазначте)________________________________________;

14. Щоб мати матеріальний достаток у житті, необхідно передусім (виділіть не більше ніж 3 позиції);

1) мати добре оплачувану посаду або роботу;

2) не обов’язково чесно і наполегливо працювати;

3) мати добре забезпечених батьків

4) здобути хорошу освіту й бути фахівцем у своїй галузі;

5) володіти приватною власністю, наприклад, землею, нерухомістю;

6) започаткувати власну справу і займатися бізнесом;

7) вдало вкласти гроші і мати від цього стабільні дивіденди;

8) бути знайомим з впливовими людьми;

9) здобути владу над іншими людьми;

10)інше (зазначте)________________________________________;

15. Яка стратегія поведінки в реальній професійній діяльності буде характерною особисто для вас? (виділіть не більше ніж 3 позиції)

1) шукатиму таку роботу, яка дасть змогу мені розкрити й реалізувати знання та вміння;

2) для мене є важливим лише розмір заробітної платні, зміст виконуваної роботи не матиме для мене жодного значення;

3) шукатиму таку роботу, яка є водночас цікавою і високооплачуваною, навіть якщо для цього деякий час залишуся без роботи та засобів для існування;

4) інше (зазначте)________________________________________;

16. Уявіть, що ви маєте можливість виїхати до будь – якої країни світу. Ваша головна мета:

1) подивитися світ і повернутися;

2) швидко заробити капітал і повернутися;

3) виїхати назавжди;

4) підвищити свою професійну кваліфікацію;

5) інше (зазначте)________________________________________;

17. Чи вважаєте ви себе віруючою людиною?

1) так;

2) ні;

3) важко відповісти;

18. Чи ваші релігійні переконання сприяли тому, що хтось повірив у Бога;

1) так;

2) ні;

3) переконував (ла) у протилежному.

19. Які з наведених ознак найбільшою мірою ріднять вас з українським народом? (виділіть не більше ніж 3 позиції);

1) зовнішність;

2) риси характеру;

3) мова;

4) історичне минуле;

5) традиції, звичаї, культура;

6) релігія, віросповідання;

7) побут і спосіб життя;

8) територія проживання;

9) спільність національно – патріотичних інтересів;

10) жодна з наведених ознак не ідентифікує мене з українським

народом;

11) інше (зазначте)________________________________________;

20. Як ви розцінюєте особисте знання традицій та звичаїв свого народу?

1) знання досить глибокі;

2) поверхневі;

3) майже нічого не знаю;

4) важко відповісти.

21. Чи у повсякденному житті ваша сім`я дотримується українських народних звичаїв та традицій?

1) так, намагається це робити завжди;

2) лише у випадку великих релігійних свят чи знаменних подій;

3) час від часу;

4) не надає їм важливого значення.

ОПИТУВАЛЬНИК

«ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ» М.РОКИЧА

У диспозиційній концепції особистості В.Ядова ціннісні орієнтації є вищою системою диспозицій, що має два рівні: цінність – мета (термінальні цінності) та цінність засоби (інструментальні цінності). Перший рівень є більш стійким, він тісно пов'язаний з системою суспільних цінностей і є важливим регулятором суспільної поведінки особи. Відомі й інші описи типів ціннісних орієнтацій, котрі є своєрідними ієрархіями особистісних цінностей (Ю. Козелецький, Я. Рейковський)

Типи ціннісних орієнтацій:

1. Діонісова ієрархія: головними є такі блага, як зручне життя, комфорт і споживання. Особа яка її приймає, прагне життя, сповненого радощів та різноманітних задоволень.

2. Геркулесова ієрархія: на перший план висувається владарювання. Зручність та комфорт не мають особливого значення, більш цінною є можливість контролю над оточенням, соціальними групами. Внаслідок цього особливої уваги набувають засоби примусу та заохочення для диктування власної волі.

3. Прометеєва ієрархія: головними є суспільні цінності. Особа, яка її приймає, не визнає егоїстичних завдань (особистих та суспільних), керується моральними принципами та виконує альтруїстичні й про соціальні дії, надає допомогу тим, хто знаходиться в небезпеці.

4. Аполлонова ієрархія: найбільшого значення набувають цінності, пов’язані з творчістю, пізнанням навколишнього світу, розвитком науки та мистецтва.

5. Сократова ієрархія: найбільшою цінність є пізнання та розуміння самого себе, свого інтелекту та характеру, саморозвиток та самовдосконалення. Особа, яка її приймає, прагне сформувати свою особистість відповідно до власних ідеалів.

Ціннісні орієнтації особистості поділяються на 2 класи:

1. Термінальні – переконання у тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб її прагнути.

2. Інструментальні – переконання у тому, що певний спосіб дій або властивість особистості є головними у будь – якій ситуації.

Такий поділ відповідає традиційному у психології поділу цінностей особистості на цінності – мету й цінності – засоби.

Стимульний матеріал до методики: 2 набори по 18 прикладів кожної групи цінностей.

Перевага методики: універсальність, зручність та економічність використання( забезпечення процедури обстеження та обробки первинної інформації), гнучкість ( можливість варіювати як стимульний матеріал, так і інструкції залежно від мети дослідження). Суттєвим недоліком методики є вплив соціальної бажаності вибору особи та можливість фальсифікувати результати, даючи не щирі відповіді. Для нівелювання зазначених недоліків потрібно особливу увагу приділити мотивації діагностики, налагодження контакту між обстежуваною особою та психодіагностом. Бажано спиратися на обставини добровільної участі особи у обстеження. Використовувати методику з метою відбору експертизи слід виважено та обережно. Рекомендовано індивідуальне обстеження, але можлива і групова форма роботи.

Матеріали та обладнання: інструкція обстежуваному, стимульний матеріал (список термінальних та інструментальних цінностей або набір карток), перелік запитань для додаткового інтерв’ю.

Процедура обстеження

1. Ознайомити обстежуваного з інструкцією виконання завдання.

2. Подати обстежуваній особі по черзі 2 списки, що містять перелік термінальних та інструментальних цінностей. Можливий варіант презентації стимульного матеріалу на картках. Зміст роботи полягає у ранжуванні обстежуваним поданих у списку цінностей чи розкладанні карток у порядку зменшення їхньої цінності для неї особисто.

Вважається, що форма подання стимулів на картках є більш прийнятною з огляду на надійність результату. Першим подається набір термінальних цінностей, потім – набір інструментальних. З метою подолання наслідків соціальної не бажаності та глибшого проникнення в сутність системи ціннісних орієнтацій особи можна змінювати інструкції для отримання додаткової діагностичної інформації та можливості зробити обґрунтовані висновки.

Після проведення основної частини обстеження можна попросити обстежуваного проранжувати картки, відповідаючи на запитання:

1. У якому порядку та якою мірою (у відсотках) реалізовані подані цінності у вашому житті?

2. Яким чином ви розташували б ці самі цінності, якби стали таким, яким мріяли стати?

3. Як, на ваш погляд, цей розділ виконала б досконала людина?

4. Як, на вашу думку, такий розділ зробили б більшість людей?

5. Як ви розподілили такі цінності 5 чи 10 років тому?

6. Яким чином ви виконали б ранжування цінностей через 5 чи 10 років?

7. У який спосіб ранжували б картки близькі вам люди?

Обробити і проітерпритувати отримані результати.

Інструкція обстежуваному.

Зараз вам буде подано набір карток, на котрих зазначено 18 цінностей. Ваше завдання – проранжувати їх у порядку їхнього значення для вас як принципів, якими ви керуєтесь у житті. Кожна цінність написана на окремій картці. Уважно вивчіть зміст кожної, виберіть ту, яка для вас є найбільш вагомою, та розмістіть її на першому місці. Потім виберіть другу, що є менш значущою, та розмістіть її після першої. Аналогічно опрацюєте всі картки. Та, що виявиться найменш важливою, посяде 18 місце. Не поспішайте, обмірковуйте кожен крок. Якщо в процесі роботи ви зміните власну думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинен відображати вашу істинну позицію.

Стимульний матеріал

Список А (термінальні цінності):

o активне діяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя);

o життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, котрі досягаються життєвим досвідом);

o здоров`я (фізичне та психічне);

o цікава робота;

o краса природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві);

o кохання (духовна та фізична близькість з коханою людиною);

o матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів);

o наявність вірних друзів;

o суспільне визнання (повага оточення, колективу, товаришів по роботі);

o пізнання (можливість розширення своєї освіти, світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток);

o продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

o розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);

o розваги (приємний, необтяжливий відпочинок, відсутність обов’язків);

o свобода (самостійність, незалежність суджень та вчинків);

o щасливе сімейне життя;

o щастя інших (добробут, розвиток та вдосконалення інших людей, людства загалом;

o творчість (можливість творчої діяльності);

o впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів);

Стимульний матеріал

Список Б (інструментальні цінності):

o акуратність (охайність), уміння тримати в порядку речі, підтримувати порядок у справах;

o вихованість (гарні манери);

o високі запити (високі вимоги до життя та високі здобутки);

o життєрадісність (почуття гумору);

o старанність (дисциплінованість);

o незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

o непримиримість до особистих вад та вад інших людей;

o освіченість (широта знань. Висока загальна культура);

o відповідальність (почуття обов’язку, уміння дотримати слова);

o раціоналізм (уміння тверезо та логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);

o самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

o сміливість у обстоюванні своєї думки, поглядів;

o непохитна воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами);

o терпимість (до поглядів та думок інших, уміння пробачити іншим їхні помилки);

o широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї звички);

o чесність (правдивість, щирість);

o ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі);

o чуйність (турботливість).

Обробка результатів

1. Оцінити якісне ранжування цінностей у кожному списку, тобто виділити групи домінуючих та найменш значущих цінностей.

§ Домінуючими вважатимуться цінності, що мають ранги від 1 до 6.

§ Найменш значущими вважатимуться цінності, що мають ранг від 13 до 18.

2. Проаналізувати результат групування цінностей обстежуваним у змістові блоки за різними принципами.

3. Виявити індивідуальні закономірності створення ієрархії цінностей.

Аналіз результатів

Аналізуючи отримані ранжування цінностей, слід звернути увагу на їхнє групування обстежуваним у змістові блоки за різними категоріями. Так, наприклад, можна виділити «конкретні» та «абстрактні цінності, цінності професійної самореалізації, особистого життя тощо. Інструментальні цінності можуть групуватися у такий спосіб: етичні цінності; цінності спілкування; цінності справи; індивідуалістичні, альтруїстичні та конформістські цінності; цінності самоствердження та прийняття інших тощо. Важливо спробувати відшукати індивідуальну закономірність. Якщо не вдається виявити жодної закономірності, можна зробити припущення про не сформованість у особи системи цінностей або нещирість наданих нею відповідей.

ВИЗНАЧЕННЯ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

ЗА МЕТОДИКОЮ Б.БАССА

Обладнання: текст опитувальника, бланк для відповідей.

Методика проведення: пропонується досліджуваним 27 суджень, на кожне з яких дається 3 відповіді (А, Б, В). потрібно вибрати одну відповідь, яка найбільш відповідає дійсності та виражає їхню думку, і записати її на бланку для відповідей у стовпчику «Найбільш привабливо». Потім обрати одну відповідь, яка найменше відповідає реальності, і записати її на бланку для відповідей у стовпчику «Найменш привабливо».

Обробка результатів. За кожну відповідь у стовпчику «Найбільш привабливо» зараховується 2 бали, за відповідь у стовпчику «Найменш привабливо» - 0 балів, за відповіді, що не потрапили у жодний стовпчик -1 бал. Бали, набрані за всіма 27 судженнями, додаються для кожного виду спрямованості окремо за ключем.

Інтерпретація результатів. За допомогою методики визначаються такі види спрямованості особистості:

1. Спрямованість на себе (Я) – орієнтація на пряме винагородження та задоволення, агресивність у досягненні статусу, схильність до суперництва, тривога, інтровертованість, роздратованість, прагнення влади.

2. Спрямованість на спілкування (С) – прагнення підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність (не обов’язково для використання справи, а заради самого спілкування), орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в емоційних стосунках з людьми.

3. Спрямованість на справу, діло (Д) – зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність обстоювати в інтересах справи власну думку, корисну для досягнення загальної мети.

Методика Б. Басса
1. Найбільше задоволення отримую від:
а) схвалення моєї роботи;
б) усвідомлення того, що робота виконана добре;
в) усвідомлення того, мене оточують друзі.
2. Якби я грав у футбол (волейбол, баскетбол), то прагнув би бути:
а) тренером, який розробляє тактику гри;
б) відомим гравцем;
в) капітаном команди.
3.На мою думку, кращим педагогом є той, хто:
а) цікавиться учнями та має до кожного індивідуальний підхід;
б) зацікавлює своїм предметом так, що учні із задоволенням
вивчають цей предмет;
в) створює в колективі таку атмосферу, у якій кожен учень може

висловити свою думку.
4. Мені подобається, коли люди:
а) радіють за виконану роботу;б) із задоволенням працюють у колективі;
в) прагнуть виконати свою роботу краще за інших.
5. Я бажав би, щоб мої друзі:
а) були доброзичливими та допомагали людям, коли це необхідно;
б) були вірними та відданими мені;
в) були розумними та цікавими.
6. Кращими друзями я вважаю тих:
а) із ким маю добрі стосунки;
б) на кого завжди можна покластися;
в) хто може багато досягти в житті.
7. Найбільше мені не подобається:
а) коли мені щось не вдається;
б) коли розладнуються стосунки з товаришами;
в) коли мене критикують.
8. На мою думку, дуже погано, коли педагог:
а) не приховує свої антипатії до деяких учнів, насміхається та дражнить їх;
б) викликає дух суперництва в колективі;
в) недостатньо добре знає предмет, який викладає.
9. У дитинстві мені найбільше подобалось:
а) проводити час із друзями;
б) відчуття виконаної справи;
в) коли мої вчинки схвалювали.
10. Я бажав би бути схожим на тих, хто:
а) досягнув успіху в житті;
б) справді закоханий у свою справу;
в) вирізняється доброзичливістю та товариськістю.
11. Школа насамперед повинна:
а) навчати розв’язувати завдання, які ставить життя;
б) розвивати індивідуальні здібності учнів;
в) виховувати риси, які допомагають встановлювати стосунки з людьми.
12. Якби я мав більше вільного часу. То використовував би його:
а) для спілкування з друзями;
б) для відпочинку та розваг;
в) для самоосвіти та улюблених справ.
13. Найбільших успіхів я досягаю коли:
а) працюю з людьми, до яких відчуваю симпатію;
б) маю цікаву роботу;
в) отримую винагороду за свої зусилля.

14. Мені подобається, коли:
а) інші люди поважають мене;
б) я відчуваю задоволення від добре виконаної роботи;
в) я маю час приємно спілкуватися з друзями.

15. Якби про мене написали в газеті, то краще було б, щоб:
а) розповіли про якусь цікаву справу, пов’язану із навчанням, працею або спортом, у якій я брав участь;
б) написали про мою діяльність;
в) обов’язково розповіли про колектив, у якому я працюю.
16. Найкраще я навчаюся, коли викладач:
а) має до мене індивідуальний підхід;
б) може зацікавити своїм предметом;
в) колективно обговорює проблеми, що вивчаються.

17. Для мене не має нічого гіршого за:
а) образу власної гідності;
б) невдачу під час виконання власної справи;
в) втрату друзів.

18. Найбільше я ціную:
а) успіх;
б) можливість спільної праці;
в) здоровий глузд та інтуїцію.

19. Я не поважаю людей, які:
а) вважають себе гіршими за інших;
б) часто сваряться та конфліктують;
в) заперечують

Погода